Краматорська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9


запам'ятати

 

Святковий календар. Спілкуємося українською мовою  


Безпека життєдіяльності

Попередження травматизму

 

Система роботи закладу з профілактики травматизму учнів

 

План

   1. Планування як запорука успішної організації роботи
   2. Накази директора школи – регламентація і аналітика шкільної роботи
   3. Інструктивно – методичне забезпечення закладу з безпеки життєдіяльності учнів
   4. Класні години як основна ланка в системі роботи школи
   5. Уроки, спецкурси, факультативи – головний етап навчання основам здоров’я
   6. Співпраця педагогічного і батьківського колективів
   7. Позакласна робота з попередження дитячого травматизму
         а) Тижні БЖД
         б) Місячник здоров’я
         в) Тренувальна евакуація
         г) Інновації у виховання свідомого ставлення до збереження власного здоров’я
         д) Шкільні дружини юних рятувальників
   8. Система роботи школи з попередження суїцидальної поведінки учнів
   9. Організація контролю та аналізу проведеної роботи
   
   Вся система роботи закладу з попередження дитячого травматизму укладена, апробована і впроваджується в дію на основі чіткого і дієвого планування. План роботи з даного питання є складовою частиною (розділ Х) плану роботи школи вцілому на поточний рік і передбачає такі напрями:
   • Планування
   • Навчання
   • Організаційні заходи
   • Пожежна безпека
   • Попередження дорожньо-транспортного травматизму
   • Заходи, спрямовані на профілактику отруєнь
   • Попередження загибелі дітей на воді
   • Електробезпека
   • Попередження випадків самогубства серед дітей та підлітків
   • Попередження нещасних випадків з інших причин

   На основі затвердженого плану укладаються комплексні заходи попередження нещасних випадків з дітьми в навчально-виховному процесі і в побуті. На виконання зазначених заходів директор школи видає організаційні накази, зокрема:
   • Про організацію роботи з попередження травматизму учнів в навчально-виховному процесі і в побуті;
   • Про попередження дорожньо-транспортного травматизму;
   • Про проведення Всеукраїнської акції «Увага! Діти на дорозі!»
   • Про попередження харчових отруєнь
   • Про організацію гарячого харчування школярів
   • Про організацію роботи з попередження суїцидальної поведінки серед дітей та підлітків
   • Про функціонування в школі осередку громадського дитячого руху «Школа безпеки» та ін.

   Щороку члени консультаційного пункту розробляють інструкції з безпеки життєдіяльності, які затверджуються наказами по школі. Так, за 2011/2012 навчальний рік удосконалені такі інструкції:
   • Інструкція з безпеки життєдіяльності при проведення новорічних заходів
   • Інструкція щодо порядку організації та проведення чергування в закладі
   • Інструкція з безпеки життєдіяльності для дітей під час проведення пішохідної екскурсії
   • Інструкція з безпеки життєдіяльності для учнів при проведенні екскурсій на підприємства
   • Інструкція з правил безпеки для пішохода та інші.

   Класні керівники і завідуючі кабінетами забезпечені журналами реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності встановленого зразка. Журнали перевіряються адміністрацією школи щоквартально за спеціально розробленими алгоритмами.
   В школі затверджена єдина схема планування навчально-виховної роботи класними керівниками. План укладається помісячно і в розрізі навчальних тижнів за такими напрямами:
   • Основні навчально-виховні заходи
   • Заходи з безпеки життєдіяльності
   • Індивідуальна робота з учнями
   • Робота з батьками
   Кожен навчальний тиждень починається з класної години, обов'язковою складовою якої є бесіда з безпеки життєдіяльності. Класні керівники розробляють бесіди, дотримуючись таких вимог:
   - тема
   - мета
   - унаочнення
   - епіграф
   - вступне слово класного керівника
   - мотивація до вивчення нового матеріалу
   - тематичний виклад матеріалу
   - питання для перевірки усвідомленого сприйняття теми.
   Бесіду можуть продовжувати інтерактивні вправи: рольові ігри,складання пам'яток, тренінги, складання колажів, моделювання ситуацій тощо.
   Методична рада, шкільне методичне об’єднання класних керівників уклали «методичну скриньку», яка налічує 383 бесіди, що систематизовані в 11 тек за віковими категоріями і за різними видами уражень.
   

   Для забезпечення ефективного навчання і організаційних заходів шкільний курс «Основи здоров'я» підсилений годинами з варіативної частини навчального плану. З 2006 року в школі введено вивчення спецкурсу «Школа проти СНІДу». У початковій ланці працюють над  розвитком «Корисні звички» та «Цікаво про корисне». У школі оформлений і обладнаний комп'ютерною технікою тренінговий кабінет.

   У нашому навчальному закладі завжди проводяться бесіди з основ здоров’я та впровадження превентивних програм «Школа проти СНІДу».  План роботи школи передбачає різні види обміну досвідом: шкільні семінари, тренінги, методичні калейдоскопи тощо.
   В кожній класній кімнаті оформлений «Класний куточок», обов'язковою «сторінкою» якого є «Правила безпеки життєдіяльності», в кабінетах підвищеної безпеки – стенди «Техніка безпеки».
   

   Великого значення педагогічний колектив надає роботі з батьками в даному напрямі. Питання профілактики дитячого травматизму в побуті обговорюється на батьківських зборах, на засіданні ради закладу у формі лекцій, бесід, тренінгів, диспутів, «відкритих діалогів», складання пам'яток, рольових ігор.
   

 Традиційно протягом навчального року в школі проводимо чотири загальношкільні Тижні з безпеки життєдіяльності:
   • Тиждень знань Правил дорожнього руху на тему «Знання Правил дорожнього руху – безпека вашого життя!»
   • Тиждень знань Пожежної безпеки на тему: «Не будьмо байдужими – врятуємо наш світ від пожеж!»
   • Тиждень сприяння здорового способу життя та безпеки життєдіяльності на тему: «Вести здоровий спосіб життя – це модно!»
   • Тиждень безпеки життєдіяльності на тему: «Безпека – це мета, а безпека життєдіяльності – засоби, шляхи, методи її досягнення».
   Проведення перелічених Тижнів регламентуються наказами по школі. До кожного Тижня розробляється відповідне Положення про його організацію. За поданням класних керівників заступник директора школи з виховної роботи укладає план-сітку і графік проведення Тижня. Створений організаційний комітет відвідує всі заявлені заходи і підводить підсумки проведення тематичного Тижня. Узагальнюється вся робота підсумковим наказом по школі, найактивніші класні колективи та окремі учні нагороджуються подяками шкільного зразка на щопонеділкових лінійках. Всі матеріали Тижня укладаються у тематичний збірник у номінації «Супутник класного керівника».
   Один раз на семестр у школі проходить тренувальна евакуація всіх учасників навчально-виховного процесу. 568 учнів і 50 працівників залишають приміщення школи, в якій оголошується умовна надзвичайна ситуація, за 4 хвилини.
   Враховуючи той факт, що після літніх канікул учні приходять до школи збудженими і неорганізованими, традиційно у вересні місяці проводимо «Місячник здоров'я». Щороку план його удосконалюється, проте традиційними залишаються слідуючі заходи:
   - день оздоровчого бігу і ходьби

   - «Малі Олімпійські ігри»
   - Еколого-туристичний маршрут
   - Спортивні змагання між учнями і вчителями «Разом – ми сила!»
   - «Старти надій»
   - Конкурс «Олімпійські нариси» та ін.
   Всі зазначені заходи – масові, проходять за певними сценаріями. Переможці отримують нагороди шкільного зразка, призи від відділу молоді і спорту РДА.
   З метою вироблення в учнів навичок правильної поведінки під час виникнення пожеж; попередження електротравм, харчових отруєнь, загибелі дітей на воді в школі протягом навчального року організовуються різні заходи:
   • Тематичні класні години
   • Конкурси малюнків, стіннівок, плакатів
   • Конкурс колажів і рекламних проспектів
   • Вікторини, конкурси ерудитів
   • Складання пам'яток, «вузликів на пам'ять»
   • Складання віршів, казок
   • Виставки «фотозвинувачень»
   • Написання диктантів та ін.
   Педагоги школи і класні керівники зокрема, створюють електронні презентації для мультимедійного супроводу класних годин, тематичних заходів (класних і загальношкільних). Шкільна відеотека налічує 41 електронний посібник. Наприклад: 

   «Вогонь – ворог, вогонь – друг»
   «Правила поводження на льоду»
   «Дорога – не місце для гри»
   «Уроки Світлофора»
   «Здорове харчування»
   «Грибними стежками» та ін.
   Шкільна Дружина юних рятівників навчання проходить з вересня по березень кожного навчального року. Звітує ДЮР на районному фестивалі, де щороку займає призові місця. Районному фестивалю передує загальношкільний огляд класних загонів юних рятівників. Цей захід – видовищне, насичене тематично, яскраве, музично оформлене, унаочнене, костюмоване дійство.
   

Попереджуючи випадки дорожньо-транспортного травматизму в школі розроблена певна система заходів:
   - вивчення правил дорожнього руху;
   - практичні заняття на спеціальній розмітці;
   - створення схематичних малюнків руху учнів із дому до школи;
   - зустріч з працівниками ДАІ;
   - функціонування шкільної дружини юних інспекторів дорожнього руху;
   - перегляд і обговорення відеоматеріалів на задану тематику тощо.
   Щороку школа приймає участь у районному етапі Всеукраїнської акції «Увага! Діти на дорозі», проведення якої і підсумки регламентуються наказами директора школи.
   

   Виховуючи в учнів радісне сприйняття життя в цілому, захоплення оточуючим світом, педагоги тим самим попереджують випадки (і думки) суїциду серед учнівської молоді. Методичною радою спільно із шкільним психологом розроблена анкета, яка допомагає виявити учнів, схильних до суїциду. Анкетування проводиться щороку, після вивчення його результатів визначається «група ризику», потім – укладається банк даних на цих учнів. Шкільний психолог, заступник директора з виховної роботи коректують загальношкільний план дій в класних колективах, класні керівники – укладають плани індивідуальної роботи з дітьми, схильними до суїциду. Апробована і визнана дієвою у школі «Картка обліку роботи з дітьми «групи ризику» та «Щоденник психологічного спостереження і педагогічного патронажу». За останні п'ять років кількість дітей із «групи ризику» знизилась із 12 до 1 чоловіка. Питання організації роботи школи з попередження випадків суїциду оговорюється щороку в наказі директора школи. Підсумки роботи педагогічного колективу в даному напрямі заслуховуються щороку на нарадах при директору. За результатами звітів заступника директора з виховної роботи, шкільного психолога, класних керівників директор видає аналітичний наказ, в якому передбачається робота по удосконаленню даної роботи.
   

   З метою забезпечення належного контролю та аналізу системи роботи школи з безпеки життєдіяльності особлива увага приділяється таким напрямам:
   - контролюється вчасність перереєстрації інструкцій з БЖД;
   - двічі на рік (грудень, червень) на засіданнях педагогічних рад розглядається питання дієвості шкільної системи профілактики дитячого травматизму;
   - системне відвідування дирекцією школи класних годин, позакласних заходів, уроків «Основ здоров'я», факультативних занять, спецкурсів;
   - контроль за організацією гарячого харчування школярів (в 2016/2017 н.р. – охоплено 100% школярів)
   - оформлення та оновлення загальношкільних стендів «101 попереджає», «Обережно: вода!», «Юний рятувальник», «Правила дорожнього руху»
   - вчасне і повне обстеження та оформлення відповідних актів і дозволів (нестандартне спортивне обладнання, спортивний майданчик, збереження хімреактивів тощо);
   - забезпечення «Лінійки росту» в кожному класі і відповідність їй шкільних меблів;
   - моніторингові дослідження різних напрямів навчально-виховної роботи з попередження травматизму серед учнів;
   - тісна співпраця педагогічного колективу з радою школи, батьками, спеціальними службами і відомствами.

 

Профілактика дитячого травматизму в школі

 

 

 

За статистичними даними поширеність дитячого травматизму більша, ніж серед дорослих. Причини такого стану пояснюється тим, що діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ. Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди вміють реально оцінювати небезпеку ситуації та адекватно реагувати для запобігання негативних наслідків.

Найбільша кількість випадків травмування дітей припадає на вік 13-15 років. В цей час дитячий травматизм зумовлений не тільки природною цікавістю і рішучістю, але ще й бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і проявляти безрозсудну сміливість.

Дитячий травматизм умовно можна розділити на п'ять типів залежно від місця, де дитина може отримати травму:

- побутовий (травми, які виникають вдома, у дворі, у дитячому садку);

- вуличний (в першу чергу транспортний, але також і не пов'язаний з транспортом);

- шкільний;

- спортивний;

- інший.

Шкільний травматизм діти отримують переважно на уроках фізкультури, трудового навчання, а також під час перерв, у класах, коридорах, пришкільній території.

Основними причинами шкільного травматизму є по перше відсутність контролю зі сторони вчителів за поведінкою учнів під час проведення уроку та перерв, по друге - недостатньо організована виховна робота.

При будь-яких видах дитячого травматизму дорослим, вчителям, необхідно дотримуватися двох основних вимог: необхідно чітко налагодити організацію навчального процесу і впроваджувати різні інформаційні форми санітарно-освітньо роботи.

 

Робота щодо профілактики дитячого травматизму повинна вестися у двох основних напрямках:

1) робота зі створення безпечного середовища перебування дітей у навчальному закладі;

2) гігієнічне навчання і виховання дітей, мета якого вироблення в них навичок безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях;

При цьому адміністрацією, медичним персоналом та вчителями навчального закладу здійснюється такий обсяг профілактичних заходів:

1. Забезпечити пiдготовку школи, кабiнетiв, майстерень, спортзалу до початку нового навчального року. Забезпечити майстерні, кабінети обслуговуючих видів праці спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту для працівників, учнів і вихованців навчального закладу;

2. Постiйно проводити iнструктажі з усiма працiвниками школи з питань техніки безпеки, виробничої санітарії і безпеки життєдіяльності та вимагати виконання встановлених вимог в навчальному закладі.

3.У шкiльних навчальних кабiнетах, майстернях, спортзалi необхідно мати iнструкцiї i розробленi заходи з технiки безпеки i протипожежної безпеки. Вести документацiю з питання дитячого травматизму.

4. Дотримуватись режиму вологого прибирання, вимог до освiтлення i провiтрювання шкiльних примiщень.

5.Щорічно проводити профiлактичнi медогляди учнiв, виявляти учнiв, якi мають вiдхилення у здоров’я, з метою створення їм нормальних умов для навчання, здійснювати розподiл учнiв за медичними групами для занять фiзкультурою. Заняття фізвиховання проводити пiд контролем медичного персоналу.

6. Проводити колективні та індивідуальні бесiди з батьками та учнями щодо дотримання правил поведiнки на уроках трудового навчання, фізкультури, попередження усiх видiв дитячого травматизму в навчальних приміщеннях та на території школи тощо.

7.Провести шкiльнi конкурси учнiвських творiв, малюнків, газет щодо безпеки життєдіяльності та попередження усiх видiв дитячого травматизму.

 

Школьный травматизм

Во время каникул (особенно летних), по статистик количество травм, получаемых детьми, резко увеличивается. Не последнее место в классификации детского травматизма занимает так называемый школьный травматизм. Давайте поговорим о самых распространенных причинах школьного травматизма, первой помощи и о том, что можно предпринять, чтобы уберечь ребенка от травмы.

 

Причины школьного травматизма

Дети получают травмы, во-первых, в силу своих эмоционально-психологических особенностей. С одной стороны, ребенок обладает очень высокой активностью, импульсивностью, с другой — еще не может адекватно оценить последствия своих действий и степень опасности некоторых из них для себя и окружающих.

Во-вторых, современные дети 8 большинстве своем физически недостаточно развиты: страдаю! координация движений и владение своим телом. Сегодня дети предпочитают проводить время за компьютером либо перед телевизором. В распорядке их дня практически нет времени для прогулок и игр на свежем воздухе, которые так необходимы для нормального физического развития ребенка. Следующая причина детских травм — невнимательность взрослых. Коль скоро речь идет о травмах, получаемых ребенком во время пребывания в школе, то причиной становятся недочеты в организации проведения уроков, нарушение правил безопасности, в том числе из-за ослабления надзора за учащимися со стороны персонала школы.

 

Когда чаще всего случаются травмы у детей в школе

Большинство повреждений (до 80 процентов) школьники получают во время перемен. В коридорах после урока одномоментно скапливается большое количество детей, они бегают, выплескивая скопившуюся за урок энергию, сталкиваются, падают — травмы неизбежны. Также возможно получить травму на уроках физкультуры, труда, физики или химии. Эти случаи обусловлены в основном нарушением правил безопасности.

 

Какие бывают травмы у детей

Травмы и повреждения бывают самые разные. Это и ушибы, и растяжения связок. Но чаще всего обращаются с переломами, полученными вследствие падения (с лестницы, перил, после столкновений и т.д.). Причем переломы рук, точнее предплечья или ключицы, происходят в 4-5 раз чаще, чем переломы ног.

 

Существует ли зависимость между возрастом детей и количеством травм, которые они получают?
Безусловно, определенная зависимость существует: чаще травмируются дети 8-10 и 14-15 лет. Дети первой возрастной группы — школьники младших классов — отличаются высокой активностью. Это непоседы, которым трудно усидеть на месте. Они любят подвижные игры, быстро входят в азарт, бегают, прыгают, катаются на перилах и т.д. Нередко травмы получают в результате столкновения друг с другом или когда запинаются и неудачно падают.

Подростки (дети второй возрастной категории) нередко травмируются во время драк, потасовок, или, к примеру, когда один ставит другому подножку, толкает, бьет твердым предметом и т.д.
Дети в этом возрасте уже осознают возможные последствия своих действий, но, тем не менее, пренебрегают опасностью, совершают бездумные поступки, становясь жертвами собственной бравады, желания отличиться перед сверстниками.

 

Профилактика школьного травматизма

Нелишним будет напомнить родителям: в профилактике детского школьного травматизма именно на них лежит основная ответственность. Безусловно, предсказать, предвидеть то, где ребенок может травмироваться, невозможно. Но научить ребенка правилам поведения в общественных местах под силу любому родителю. Важно объяснить, например, что драка — это неприемлемый способ выяснения отношений, ведь всегда можно договориться или постараться избежать конфликта. Родители должны сделать все от них зависящее, чтобы их ребенок ни по не знанию, ни, тем более, умышленно не наносил вред своими действиями другим детям.

При необходимости родители могут поговорить на тему безопасности пребывания детей в школе с классным руководителем своего ребенка, поинтересоваться, какие меры профилактики школьного травматизма предусмотрены руководством, есть ли в школе медпункт. Как правило, поддерживание тесного контакта с учителями всегда дает хорошие результаты.
Важным элементом профилактики детского травматизма является повышение уровня их физического развития. Сегодня есть масса возможностей записать ребенка в спортивную секцию. Абсолютным приоритетом в работе любого тренера, особенно занимающегося с детьми, является обучение технике безопасности и спортивному поведению.

В жизни ребенка должна присутствовать адекватная его возрасту физическая нагрузка, возможность выплескивать постоянно накапливающуюся у него энергию. Направить ее в мирное русло могут и сами родители, привив своему ребенку любовь к спорту. Не обязательно заставлять ребенка — давлением можно только отпугнуть. Весьма эффективен личный пример. Это могут быть совместные походы в тренажерный зал, семейные прогулки на велосипеде, зимой — на лыжах, катание на коньках. Также несложно оборудовать дома детскую спортивную стенку с набором снарядов (кольца, брусья, канат, шведская стенка).

Основа отношений человека к физической активности, к спорту формируется в детстве — привычки и предпочтения, сложившиеся в семье, ребенок в дальнейшем в значительной степени переносит в свою взрослую жизнь.

Ребенок, занимающийся каким-либо видом спорта, не только физически крепче, но и, как правило, эмоционально более стабилен, обладает хорошей координацией, владеет способами подстраховки, умеет группироваться при падении, лучше осознает степень опасности некоторых действий